Її називають голосом Запоріжжя, за свою творчу кар’єру нагороджена багатьма відзнаками й почесних звань, проте найбільше шанувальники відзначають – характер і щирість жінки. Історія відомої запоріжанки: як стала відомою у місті, концерти по Україні, досягнення, і патріотизм – читайте далі на izaporizhets.com.
Любов Малицька: коли народилася, освіта, чим стала відомою у місті
Видатна жінка народилася, 29 листопада 1936 року, у Запоріжжі. Має середню-спеціальну освіту, а у 1965 році закінчила навчання в Одеському державному музичному училищі. Там запоріжанка за спеціальністю “Спів” здобула кваліфікацію “Вчитель співу загальноосвітньої школи, артист ансамблю та хору”. Одразу після випуску панянка розпочала свою музичну кар’єру на посаді солістки-вокалістки Ставропольської крайової філармонії. Талановита співачка щоденно тяжко працювала, щоб покращувати свої уміння. Так з часом поїздила працювати майже по всій Україні й багатьох інших закордонних містах. В період з 1968 року до 1973 Любов Іванівна повернулась до рідного міста і тут працювала солісткою-вокалісткою групи “На дніпровській хвилі” Запорізької обласної філармонії. Наприкінці 1973 по 1974 року стала солісткою-вокалісткою Українського гастрольно-концертного об’єднання “Київська естрада”. Запорізькій обласній філармонії Любов Малицька присвятила найбільше недоспаних ночей, оскільки впродовж 47 творчих років – вона трудиться на благо Запорізького краю. Однак важка праця була не даремною – запоріжанка крок за кроком йде кар’єрною драбиною: спочатку до посади артистки-вокалістки, потім провідного майстра сцени комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради, яка колись мала назву Запорізька обласна філармонія. У жовтні 1974 році обіймає посаду керівника культурного закладу.
Внесок у розвиток української культури у Запоріжжі
Любов Малицьку називають – голосом Запоріжжя, і не без підстав. Такий титул від місцевих викликаний багаторічною творчою працею жінки із Запоріжжя – значний особистий внесок у справу збагачення національної культурної та духовної спадщини міста. Вона зміцнила міжнародний авторитет України у сфері мистецтва та популяризації україномовних пісень на теренах країн Східної Європи.
Любов Іванівна – великий знавець фольклору та активний просвітник української пісні. Завдяки концертній діяльності за кордоном, упродовж тривалого часу, іноземці дізнавалися більше про нашу культуру. Українка має свій неповторний стиль виконання та репертуар, до якого входять сольні програми: “Голос рідної землі”, “Пісня людям усім потрібна”, “Звучить українська пісня” тощо. Плідна співпраця з композиторами
Іваном Карабцем, Іриною Кириліною, Олександром Білашем, Олександром Осадчим та із запорожцем Євгеном Пасічником входить до творчого доробку солістки. Концертні програми запоріжанки свідчать про її високу виконавську майстерність, професіоналізм та співочу індивідуальність. Вся її творча діяльність спрямована на популяризацію кращих досягнень української музичної культури, фольклору та естради. Твори запорізьких митців – композитора Євгена Пасічника та поета Петра Ребра – “Україні” – матері”, “Наш рід козацький”, “Ой там на горі, в зеленім гаю” та інші стали візитівками співачки. Пісня у виконанні Любов Іванівни “Мій Запорізький край” на слова Людмили Мальцевої та музика Євгена Пасічника стала символом нашого козацького краю.
Як справжній патріот своєї країни та міста одна з кращих вокалістів Філармонії, Любов Малицька є постійною учасницею всіх творчих звітів Запорізької області у Києві. У 2008 році Любов Іванівна взяла активну участь у концертному турі “Майстри мистецтв – трудівникам села”, присвяченому 70-річчю Запорізької області.
Запоріжанка тісно співпрацює з академічним козацьким ансамблем пісні та танцю “Запорожці”. ЇЇ виступи наповнили програми “Встань, козацька славо!”, “Козацька вольниця – земля невмирущої слави”, “Щоб гордилась Україна нами, козаками”, “Різдвяна зірка”, “Чом, чом, земле моя, так люба ти мені” тощо.
Цікаві факти про відому запоріжанку
Любов Малицька, крім того, що постійно брала участь в обласних мистецьких заходів та знакових концертних програм Філармонії, присвячених Дню Соборності України, Дню Конституції України, Дню Незалежності України, Дню Героїв Небесної Сотні, ще була виступала на всеукраїнських та професійних святах. Жінка разом із колективом Філармонії завжди долучається до естетичного виховання молоді. А після російського збройного вторгнення на території України у 2014 році – проводить благодійні концерти для військовослужбовців, учасників АТО, ООС та їх сімей, переселенців з тимчасово окупованих територій, дітей, позбавлених батьківської опіки, як у Запоріжжі, так й у регіоні.
Особливості творчості та здобутки Малицької
Саме завдяки любові до співу Любов Іванівна стала дуже популярною у Запоріжжі, а потім і по всій Україні. ЇЇ шанувальники відзначають, що вона вміє дивовижно з найперших нот, з першого звернення до глядача одразу підкорити: талантом, харизмою, самобутністю, відкритістю та щирістю – усе це змушує тебе шаленіти від почутого. Скромність й доброта жінки поєднує у собі ще маскулінні характеристики: сила волі, рішучість, працьовитість. Запоріжанка має дуже непохитний мужній характер, який й зробив її справді народною артисткою. Її співочу діяльність критики неодноразово порівнювали то з Клавдією Шульженком, то з Оленою Камбуровою, то з Валентиною Пономарьовою, навіть із Ганною Герман. Однак запорізька співачка відрізняється від них власним стилем, який жінка шліфувала протягом усього свого творчого життя. Цю манеру співу не почуєш у вищезгаданих артисток. Після її виступів усі глядачі перебувають у чудовому настрої, бо Любов Іванівна ніколи не скупиться на спілкування – між піснями вона часто згадує історії, пов’язані з численними гастрольними поїздками. А їх у неї за півстоліття творчої діяльності було дуже багато.
Стільки ж має нагород, звань, відзнак, які вона почала отримувати тяжкою працею після 1997 року, коли її признали – “Народний артист України”. Вона є лауреатом ІІ обласного конкурсу “Господиня свого краю” у номінації “Жінка” – працівник культури та мистецтва”, нагороди отримала у 2003 році. А лауреатом премії ім. І. Паторжинського Українського фонду культури стала у 2007 році. За багаторічну плідну творчу працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток культури та мистецтва у 2004 році Малицька нагороджена: медаллю “За розвиток Запорізького краю”, почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації, орденом “За заслуги перед Запорізьким краєм” ІІІ ступеня у 2009 році, почесною грамотою виконавчого комітету Запорізької міської ради у 2011 році. Через рік здобула грамоту Верховної Ради України, а у 2014 році – почесна відзнака імені Анатолія Князєва Запорізької обласної філармонії. Серед відомих місцевих нагород слід ще відзначити – орден “За заслуги перед Запорізьким краєм” ІІ ступеня.
У 2010 році запоріжанка була провідною артисткою творчого проєкту – благодійного туру “Майстри мистецтв – ветеранам Великої Вітчизняної війни”, у 2015 році – проєкту Міністерства культури України “Зброя культури”,
У 2021 році за багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність, активну громадську позицію, відданість обраній справі, вагомий особистий внесок у розвиток національного мистецтва, примноження духовних цінностей Запорізького краю та з нагоди 85-річчя від дня народження – видатна співачка нагороджена орденом “За заслуги перед Запорізьким краєм” І ступеня, із занесенням її до Книги Пошани Запорізької обласної ради.
