Наший промисловий та культурний топонім має дуже довгу історію. Тут зароджувалася українська воля до перемоги. Місто пережило багато набігів ворожих окупаційних військ, проте не втратило свою славу. Щороку Запоріжжя притягує тисячі туристів по всій країні, які прагнуть пізнати та відкрити для себе наш дім. Однак є один знаменний день на рік, коли можна найбільше дізнатися про звичай та традиції населеного пункту – День міста: про історію заснування Запоріжжя й цього свята, як проводили захід у різні часи, і сучасне відзначення дати – читайте далі на izaporizhets.com.
Історичні відомості: коли заснували місто?
Наше місто розташовується на славетній річці – Дніпро. Тут у 1806 році український магнат Дмитро Вишневецький спорудив фортецю на острові Хортиця, яку історики вважають прототипом Запорізької Січі – оплоту Запорізького козацтва. Літописну дату народження населеного пункту історики схильні вважати – 952 рік. Також поширеною думкою є те, що місто заснували, коли на вищезгаданому острові збудували фортецю Олександрівськ – 28 серпня 1770 року. Тоді вона слугувала як оборонна позиція проти татарських набігів. А для того, щоб забезпечувати життєдіяльність замку, було ухвалено рішення про будівництво передмістя, де селилися не лише відставні солдати, а й робітники та назвали його – Олександрівськ, яке вважалося повітовим містечком Катеринославської губернії. Вже до кінця XVIII століття місто мало усі шанси стати центром транспорту та торгівлі. Однак зненацька російська “катівниця” пішла спокутувати свої гріхи на небесах, а тому проєкт був анульований. Першою державною установою стала ратуша. Околиці Олександрівська становили своєрідні робітничі селища, у яких мешкали ремісники та робітники. І назва вулиць була характерною: Мідна, Ковальська, Фабрична, Збройова. У 1921 році Олександрівськ було перейменовано на Запоріжжя, а в 1923 місто стало центром щойно утвореного Запорізького округу. У 1939 році – обласним центром.
Коли вперше почали святкувати день міста Запоріжжя?
Свято було встановлено на честь визволення Запоріжжя від фашистів. Саме з того моменту було започатковано щороку першої суботи жовтня святкувати – День Міста Запоріжжя. Хоч більших масштабів святкування городяни принесли вже після отримання української державності й незалежності на початку 90-тих років. Так з часом цей день ставав урочистішим і важливішим у розумінні життів запоріжців. До нього готуються заздалегідь і максимально ретельно, аби він запам’ятався усім учасникам заходу.
Як святкували День міста у мирні часи
Традиційні святкові заходи до Дня міста включають ряд цікавих подій. Щорічно афіша головного свята – Дня народження міста та святкова програма, розрахована на дуже широку аудиторію. Жителі та гості, в першу чергу, тримають свій курс на відкриття Покровського ярмарку, аби приємно оцінити театралізоване дійство, яке традиційно очікує своїх відвідувачів на Набережній магістралі. Потім відбувається урочиста церемонія відкриття – Дня міста, концерт за участю популярних естрадних виконавців, різноманітні майстер-класи та виступ муніципального духового оркестру. Також ще купа цікавих виставок-ярмарків на яких свої неймовірні роботи місцеві майстри народного і декоративно-прикладного мистецтва демонструють. Усі учасники заходу беруть участь у динамічних конкурсах, іграх та інших розвагах для дітей і дорослих. У цей знаменний день на каскаді фонтанів “Райдуга” запоріжців радісно підтягуються аби спостерігають за культурно-розважальної програмою. Мають змогу відвідати національний заповідник “Хортиця”, щоб потішити свою цікавість історією запорізького козацтва. Багатьох туристів і, звичайно, місцевих жителів притягують традиційні святкові парусні регати на Дніпрі. І закінчуються усі святкування пізно ввечері, зазвичай, святковим салютом і феєрверками.
Коронавірус та війна: що змінилося у відзначенні знаменного дня?
У 2015 році вперше за довгий час запоріжці почали відзначати день міста, оскільки останні два роки у Запоріжжі існувала терористична загроза через напружену політичну ситуацію в країні викликаної російської агресії на Донбасі, і сепаративним рухам під час масових заходах. Тому було вирішено традиційне щорічне святкування скасовувати, проте вже у 2015 році запоріжці знову зібралися на Покровському ярмарку. Тоді захід відвідали понад 2 тисячі осіб. Місцеві схоже, що дуже очікували цього дня, оскільки святкували впродовж двох днів. У програмі було все: розважальні заходи, концерти, конкурси, продаж різноманітних важливих і не важливих товарів, та навіть перегони поросят – жодна тварина не постраждала. Розважали гостей ярмарки та лицарські турніри, співаки та народні ансамблі. Загалом на ярмарку у 2015 році було представлено продукти понад 350 підприємців міста та області. Місцева влада поставила рекорд тогорічного свята – вони нагодували бутербродами зі шкварками понад 3 тисячі запорожців.
У 2020 році день був в прямому сенсі цього слова – знаменний. Все через те, що свято припало на 14 жовтня, коли відзначають визволення міста від нацистських захватчиків, свято Покрови Божої Матері, і День захисника України. На честь цього було створено стінопис 250-го ювілею Запоріжжя, випущено марки з видами міста, якими нагородили всіх, хто робить внесок у розвиток Запоріжжя. Свою відзнаку отримав, зокрема, талановитий художник, що створив прекрасний мурал – Михайло Тютюнник.
Він намалював портрет видатного історика та громадського діяча – Якова Новицького на фасаді будинку на проспекті Соборному, 60. Відтоді його роботи прикрашають не тільки вулиці Брукліну, київського метро, та офісів відомих на весь світ компаній, а і нашого рідного Запоріжжя. День запам’ятався ще новими обіцянками від мера святкового міста, який заявив, що навпроти будинку де зображений чудовий малюнок, влада планує встановити пам’ятник захисникам України, загиблим в зоні АТО й ООС. На щастя, слово чиновник стримав і вже 24 лютого 2021 року, у сквері Прикордонників була урочисто встановлена важлива пам’ятка для українського міста. У 2020 році святкування, на жаль, не були масовими через розповсюдження захворювання короновіруса. Однак вдалося провести фінал Кубка мера Запоріжжя по футболу, звичайно, без глядачів.
А у 2022 році восени, на жаль, замість святкових салютів у небі запоріжці чули звуки вибухів та рух іранських безпілотників у небі, через російське повномасштабне вторгнення у лютому. Більшість відзначали цей день у бомбосховищах, підвалах, але все одно не підкорені, не втрачаючи надію у майбутню перемогу й вже новий день визволення від ворожої агресії.
