4 Лютого 2023

Історія головної команди Запоріжжя

Related

Топ 4 видатних футбольних клубів Запоріжчини

Про футбольні клуби із Запорізького регіону можна дуже багато...

Видатні тренери в історії футбольного Запоріжжя

У нашому спортивному місті досягали успіху чимало визначних футбольних...

Комфортні тактичні штани не розчарують

Популярні та затребувані військові штани призначені не лише у...

Історія місцевого БК “Запоріжжя”

Баскетбол у нашому місті завжди намагалися направити шляхом розвитку,...

Зброя від Президента і синьо-жовті щитки у москві – чим запам’ятався Євген Хачеріді?

Наш край у футболі славиться багатьма талановитими гравцями. Тільки...

Share

На футбольній мапі нашої країни ще декілька років назад існував славетний клуб із багаторічною історією – Металург Запоріжжя. Ця команда стала футбольною меккою, яка подарувала українському футболу багато талановитих футболістів. Тому варто згадати історію клуба, завдяки якому ми отримали таку кількість талантів: про історію заснування і становлення клубу, найбільші досягнення, і занепад легендарного “Металурга” – читайте далі на izaporizhets.com.

Історія заснування клубу

У 1930-х роках, коли “Запоріжсталь” вийшло зі структури “Дніпрокомбінату” у незалежне підприємство було вирішено створити власну команду. Тоді це було звичність, адже майже у кожного цеху були створені футбольні команди, що потім почали між собою розігрувати першість заводу. Команда “Сталь”, яка, вважається предком “Металурга” у 1935 році була збірної з найкращих гравців заводу. З часом запорізька окружна рада фізкультури додала “Сталь” статус основної команди міста.

 І таким клуб був не тільки на папері, а й на полі, адже протягом 10 років ніхто не міг стати кращим за “сталеварів”, які перемагали на радянському рівні навіть таких грандів, “Спартак”, та “Динамо”. Але з початком другої світової війни завод занепав, а з ним разом і команда. Вдалося відновити команду разом із підприємством тільки після її закінчення, проте це вже була зовсім інша “Сталь”, не така міцна на перемоги, як раніше. Статус основної команди Запоріжжя по відсутності “сталеварів” відстоював – Локомотив. Клуб навіть виступав у першості СРСР (турнір серед найкращих команд радянського союзу), але у 1949 вилетів з чемпіонату. Запорізький футбол підкосило і швидко постало питання про необхідність відродження футболу у регіоні. І відповідальність за реанімацію запорізького футболу, а також досягнення нових висот взяло на себе саме команда заводу “Запоріжсталь”, яка отримала нову назву – “Металург”. 

“Металург” Запоріжжя: радянські часи

Перший сезон команда досить вдало провела: на місцевих чемпіонатах, турнірах, кубках – її не було рівних. Перспективному клубу одразу прогнозували, що “Металург” скоро стане у Запоріжжі найсильнішою футбольною командою, проте їхньою ціллю було набагато більше ніж, хтось на той час міг собі уявити. Починаючи з 1950 року «Металург» грає в першості республіки й три роки поспіль виходить у фінальну частину, де веде боротьбу з іншими переможцями зон за путівку в клас «Б». За підсумками сезону 1952 року, їм вдається завоювати звання чемпіона України. Окрім золотих медалей «Металург» отримує статус команди майстрів і право брати участь в чемпіонаті СРСР. Також серед головних здобутків у ті часи, слід відзначити успішні виступи запоріжців і в Кубку України: два рази підряд вигравали в 1951 і 1952 роках. 1951 рік, взагалі, можна вважати, як один з найуспішніших за часів радянського союзу в історії “металургів”, бо вони виграють ще три кубки — міста, області, і ЦС ДСО «Металург». У 1951 році «Металург» вдруге грає в Кубку СРСР, на цей раз вдало, проте запоріжців зупинив від п’єдесталу неодноразовий чемпіон СРСР, московське «Динамо»(1:5). З 1953 по 1962 рік «Металург» постійно грав у першості СРСР у класі «Б». Двічі запорожці ставали другими (1958, 1962) і тричі третіми (1953, 1954, 1956). Перша серйозна спроба прорватися у вищий клас була зроблена в 1956 році. На фініші сезону, маючи найбільшу кількість перемог (21), «Металург» набрав лише на одне очко менше переможців зони — мінського «Спартака», який потім успішно провів фінальні ігри та увійшов у клас «А».

Після болючого не потрапляння до когорти найкращих у 50-60-десятих роках клуб в період з кінця 1969 року — до початку 1970 року, оновив колектив – прийшло багато молодих футболістів, які разом із більш досвідченими гравцями створили досить боєздатну команду. І це принесло свої плоди. Адже нарешті «Металург» задовго до закінчення чемпіонату СРСР забезпечив собі путівку в першу лігу класу «А», а ще протягом сезону радував своїх вболівальників видовищною грою – за сезон було забито 73 м’ячі, за це команда була нагороджена «Рубіновим кубком» республіканської газети «Молодь України». У 1990 році з тренером Ігорем Надеїним, досвідченим Ігорем Наконечним, Сергієм Волгіним і молодими Юрієм Дудником, та Віктором Скрипником, «Металург» фінішував на третьому місці у першій лізі СРСР, яке дало право в 1991 році грати у вищій лізі. У 1991 році «Металург» увійшов до еліти радянського футболу. Уже в першому матчі футболісти «Металурга» довели усім, що можуть на рівних грати проти сильних команд: перемагали московський «Спартак», легендарне «Динамо» (Київ), а також мінське «Динамо», московський «Локомотив» і «Дніпро».

Здавалося, здійснилась давня мрія запоріжців, нарешті вони дісталися турніру найкращих радянських команд. Проте, торік здійснилася головна і дуже очікувана мрія української нації, а тому поточний сезон радянського чемпіонату був останнім для “Металурга”. Все ж команді не було за чим довго тужити, адже “запорізькі козаки” показали чудові результати, як для клубу із Запоріжжя, оскільки на той час з України на весь союз здебільшого відомою була київська школа футболу видатного Лобановського.

За часів незалежності: новий виклик, здобутки, і занепад 

Запорізька команда була включена у вищу лігу Україні. В незалежному чемпіонаті “Металург” проявляв характер і свій клас, але цього було недостатньо, щоб взяти лідерство у команди Лобановського чи у “гірників” олігарха Ахметова, що прогресували. Зі здобутків слід виділити, що команда трималася у вищій лізі України із самого створення чемпіонату, аж до 2011 року. Невдалий сезон розпочався після найуспішнішого, оскільки до цього клуб зайняв 4 місце, що гарантувало виступи у Кубку УЄФА, де запоріжці програли англійському “Лідсу”. Коли команда повернулася у чемпіонат України намагалася повернути хоча б свій статус “середняка”, але на заваді стали фінансові проблеми, а тому в кінці сезону 2015-16 – “Металург” перестав існувати.

За 20 років головний здобуток команди – фіналіст Кубка України 2005-2006 роках. Однак, “Металург” запам’ятався не тільки з точки зору радянських поглядів на результати, що, – “головне медалі на шиї”. “Запорізькі козаки” прославилися завдяки вихованцям академій, оскільки багато провідних українських гравців, саме починали свій шлях у Запоріжжі, а потім досягли небачених результатів, як для нашого регіону: Тарас Степаненко, Сергій Сидорчук, Сергій Кривцов, Едуард Соболь, Максим Коваль, Валерій Лучкевич, Андрій Цуріков, Андрій Близниченко та ще дуже багато молодих і перспективних гравців, які ще засяють.

.,.,.,.