7 Лютого 2023

Запорізький острів свободи під час війни

Related

Як організувати вивезення твердих побутових відходів

Якість життя у місті та будь-якому населеному пункті безпосередньо...

День міста Запоріжжя: коли було започаткована та як святкували у різні часи

Наший промисловий та культурний топонім має дуже довгу історію....

Історія відомої жінки із Запоріжжя

Її називають голосом Запоріжжя, за свою творчу кар'єру нагороджена...

Топ 4 видатних футбольних клубів Запоріжчини

Про футбольні клуби із Запорізького регіону можна дуже багато...

Видатні тренери в історії футбольного Запоріжжя

У нашому спортивному місті досягали успіху чимало визначних футбольних...

Share

Найволелюбніший острівець держави, один із семи чудес України, місце козацького минулого Запоріжчини – усе це про село Хортиця. Знаменитий острів один з базових туристичних пунктів нашого краю, адже в кого не спитай – усі знають про Запоріжжя завдячуючи цьому легендарному клаптику землі, яке омиває старий Дніпро. Однак, з початком повномасштабної війни острів перестав притягувати до себе стільки уваги: як туристичний об’єкт виживає під час війні та повернення козацького драйву на запорізький острів – розповідаємо далі на izaporizhets.com.

Що змінилося у житті острова з початком широкомасштабної війни 

Головна зміна полягає у тому, що через російське вторгнення до України, 24 лютого – острів Хортиця закритий для відвідувачів. Керівництво заповідника непросте рішення обґрунтовує тим, що під час воєнного стану – це вимушена міра, адже острів – це стратегічно дуже важливий об’єкт, тут знаходяться 5 мостових переходів через Дніпро, тому ліпше перестрахуватися. Враховуючи, що кожна переправа має величезну стратегічну цінність, відповідно закриття всіх туристичних об’єктів – правильне військове рішення.

Але інший бік медалі такий: музею у такому випадку вкрай важко існувати. Його працівники, де-факто, лишились своїй діяльності, завдяки якій раніше себе прогодовували. Наразі деякі співробітники Хортиці залучені до патрулювання та охорони заповідника. Вони спостерігають за пам’ятками, та цінними природними територіями. Адже дуже важливо не допустити якихось ворожих диверсій, руйнації та підпалів.

Збитки за час війни 

Нині заповідник зазнає колосальних збитків і невідомо коли вони припиняться.

Завдяки вдалій туристичній діяльності за минулий рік історична спадщина нашого краю принесла мільйони гривень. Зараз річковий анклав неприбутковий, а це погано впливає на напрямки куди раніше йшли ті, величезні суми, а саме: реалізація чисельних дослідницьких реставраційних та видавничих проєктів. Крім того, минулого року було запущено програму «Великої реставрації», у рамках якої творчі голови мріяли запустити багато нових цікавих проєктів, аж до розбудови острова, як потужного історико-культурного об’єкта з гарною інфраструктурою. Але війна звела усі плани нанівець.

Евакуація найціннішого на острові 

Також нині серед основних завдань перед керівниками історично-культурного заповідника є збереження найцінніших експонатів та їхня евакуація. 

Предмети, що датуються 17-18-м сторіччям наразі у страшній небезпеці, адже ми знаємо, як окупанти відносять до історії нашої держави. На щастя, перед широкомасштабного вторгнення російської федерації, керівництво острова розробило можливий план евакуації й вже після 24 лютого, деякі експонати вдало вивезла у більш безпечне місце. І, звичайно, не забула і про головне надбання острова – люди, які дбали про історичні експонати: фондовики, реставратори, науковці тощо. На сьогодні дирекція у тісному контакті з міжнародними грантовими проєктами та благодійними організаціями, у надії отримати від них дружню допомогу для того, щоб зберегти нашу історію такою, якою вона була декілька сторіч тому.

Козацький драйв повернувся на волелюбний острів 

Багато співробітників, які раніше займалися науковою діяльністю, після 24 лютого, пішли до збройних сил України, або ж місцевих сил територіальної оборони. В інтерв’ю “Радіо Свобода” генеральний директор острова, заявив про 11 робітників заповідника, що нині служать у ЗСУ, в тому числі й він, Максим Остапенко.

Працівники, які раніше, можливо, реставрували предмети минулого, якими ще козаки боронили свій край, рідну січ, а сьогодні вже вони продовжують їхнє горде діло, але вже з більш сучасною зброєю. 

Острів Хортиця – це місце сили нашого регіону та усієї держави Україна. На жаль, війна шкодить, як і сьогоденню, так минулому. Проте допоки є ті, хто береже історію та культуру, що передалась їм від їхніх предків – майбутнє України в надійних руках.

.,.,.,.