Наш край у футболі славиться багатьма талановитими гравцями. Тільки одні вихованці запорізького “Металурга” свого часу досить добре себе проявили, як у національному чемпіонаті, так і за кордоном. Однак, історія наступного футболіста не стосується футбольного центра Запоріжчини, і мова буде йти не лише про здобутки та невдачі на полі, а і поза ним. Бо, нереально не згадати про запальний характер мелітопольця – Євгена Хачеріді, так само як для останнього було неможливим – закінчити гру без гірчично-червоних попереджень: як починалась кар’єра футболіста у Мелітополі, виступи за “Динамо”, сидячі подав руку Януковичу, а від Петра Порошенка отримав іменну зброю – читайте далі на izaporizhets.com.
Дитинство та старт кар’єри
Євген Хачеріді народився у Мелітополі 28 липня 1987 року. Футбол полюбив із самого дитинства. Як згадують рідні майбутній відомий спортсмен не хотів вчитися, а більше втікав на галявину – бігати за м’ячем. Вчителі навіть казали хлопцю, що не пустять грати у футбол, якщо не буде вчитися – це стало першим стимулом для Євгена, аби покращити свої двійки та трійки хоча б на четвірки. До навчання, як ви зрозуміли футболіст хисту не мав, однак спорт допоміг йому з часом вступити у Мелітопольський педагогічний університет за спеціальністю “фізична культура”. А до цього у десять років він записався у футбольну секцію, закінчив навчально-виховний комплекс № 16 у місті.
Євген Хачеріді як про нього згадують перші тренери у дуже юному віці вже був помітною фігурою на полі не тільки через свою гру, а попри норовливий характер. Коли Євгену було 18 років у Мелітополі більшість скептично оцінювали шанси на успіх у футболі. Проте, тренер і керівництво “Олкому” вірили, що в цій справі у нього є майбутнє. Якось вони навіть написали листа до ФФУ на ім’я тодішнього наставника молодіжної збірної країни Олексія Михайличенка з проханням запросити Хачеріді на перегляд. Фідбек і саме запрошення прийшло лише через декілька років, але вже не у молодіжну збірну, а в національну. Проте, до цього моменту треба було багато працювати та вірити у свої сили. Згадує тренер хлопця, що якось зустрів одного на стадіоні – він намагався потрапити до дублерів “Металурга-2”, але отримав відмову через “хуліганську поведінку”. Чоловік поставив доросле питання молодому футболісту: чи хоче він грати у футбол. Відповідь, Євгена Хачеріді, можна спрогнозувати.
Мелітопольський “Олком” та віра Кварцяного
Стартувала його професійна кар’єра, але, адаптація у “Олкомі” видалась непростою – часто виникали конфлікти зі “старожилами” і авторитетами у колективі. Такі перешкоди не стали на заваді для молодика – він очолив вкрай важливу позицію в центрі оборони. Хлопець старався заради своєї бабці, яка одна виховувала його, оскільки батьки були розлучені. За “Олком” футболіст дебютував у матчі проти Севастополя, в якому досить непогано проявив себе. Так, з часом більш масштабні клуби українського чемпіонату почали цікавитися надійним центральним захисником. Серед яких також була команда за кордону – молдовський “Шериф”, проте найшвидшим виявився запальний тренер луцької “Волині” – Віталій Кварцяний. Він навіть особисто приїхав у Кременчук побачити гру хлопця. Невідомо чи знав Євгену про це тоді, чи ні, але в тому матчі центральний захисник відзначився забитим м’ячем.
У “Волині” футболіст теж не уникнув конфліктів. Після підписання контракту у Луцьку, через два дні запорізький “Металург” заявив, що гравець належить їхній команді. Мелітопольскій футболіст старався не заглиблюватися у фінансові баталії різних сторін, які намагалися заробити на важкій праці й вірі гравця. Сконцентрувавшись на футболі у новому клубі почав демонструвати стиль гри, завдяки якій його і захотів головний тренер “Волині”. Жорсткість Хачеріді, гра у підкаті та емоційність у футбольних (і не футбольних) епізодах – усе те, що колись вважали недоліками захисника, зокрема, у запорізькому “Металурзі” – оцінив Віталій Кварцяний. Фахівець називає Хачеріді “адреналіновим гравцем”, хлопцем “із характером”. Запам’яталось футбольному спеціалісту матч у Луцьку під час якого Євген незаслужено отримав жовту картку, через що – він вирвав її в арбітра, викинув і побачив перед собою “червоне світло”.
Розквіт кар’єри: “Динамо” Київ та Збірна України
Завдяки успіхам у “Волині” міцним захисному зацікавилося “Динамо”. Навіть сам Віталій Кварцяний радив босам “біло-синіх” підписати Євгена, адже вірив, що футболіст досягне великих висот в Україні. У січні 2008 року він перейшов до «Динамо», де дебютував 1 березня 2008 року в матчі дублерів «Дніпро» – «Динамо» (1:3). Однак потрапити вже до основи команди довго не вдалося – часто порушував дисципліну, запізнювався на тренування. Але з приходом нового тренера і містичною серією травм усіх основних захисників у міжсезоння – футболіст з Мелітополя отримав шанс, яким скористався.13 вересня 2008 року в рамках Кубка України в матчі проти рідного “Олкому” (перемога киян 5-0), вийшовши на 56 хвилині замість Флоріна Черната. Дебют у Прем’єр-лізі чемпіонату України відбувся 18 липня 2009 року у грі проти одеського «Чорноморця». Тоді вони перемогли 5-0, а Євген відіграв всі 90 хвилин матчу. Перший м’яч за основу «Динамо» Євген забив 16 серпня 2009 року в рамках 1/16 Кубка України проти київського «Арсеналу». Олег Гусєв виконав зрячу подачу з кутового в центр штрафного майданчика, куди увірвався бек «Динамо» та головою з відскоком від газону переправив м’яч у «дев’ятку». Цей гол допоміг динамівцям перемогти 2-1 та вийти в наступний раунд змагань. Після цього успіхи й у збірній Україні не забарилися. Тому вже 10 жовтня 2009 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Англії футболіст дебютував. А головна команда країни виборола сенсаційну перемогу з рахунком 1:0.
Досягнення та скандали
Крім трьох чемпіонств та двох кубків із “Динамо”, Євген Хачеріді, ще має досягнення у грецькому “ПАОКу”, в який перейшов після кар’єри у Києві. Там виграв національний чемпіонат у сезоні 2018-19. Також ставав володарем кубка Греції, а потім й кубка та Суперкубка білорусі, коли представляв “Динамо-Брест”. 21 листопада 2015 року зірковий захисник “Динамо” за досягнення високих спортивних результатів та вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу – отримав іменну зброю. Державну відзнаку з руку п’ятого президента отримало ще низка відомих українських футболістів.
Так склалася футбольна кар’єра Євгена Хачеріді, що крім успіхів під час гри – часто потрапляв у скандал після суддівського свистка. Якось у 2013 році після неймовірної перемоги над французами – 2-0 до роздягальні Збірної України зайшов тодішній гарант держави. Президент втікач мав намір привітати всіх з перемогою – гравці почали ставати, щоб потиснути руку, багато хто зустрічав голову країни у рушниках, а Євген Хачеріді не вставав – тільки сидячі підняв руку. Тоді навіть ходили відверті фейки, що Хачеріді можуть вигнати з лав “синьо-жовтих” за неповагу до президента. Однак ніяких санкцій не було, а подальша доля державного зрадника усім відома.
Ще одна популярна витівка Євгена Хачеріді у сезоні-2014-15 сталася під час “українського класичного”. Тоді кияни гарантували собі чемпіонство ще за декілька ігор до кінця чемпіонату України, проте градус напруги в Класичному завжди був високий і попри нічийний результат, без емоцій на полі не обійшлося. Наш земляк встиг посваритися по дорозі в роздягальню з капітаном “гірників” – Тайсоном. Захисник показав бразильцеві середній палець. І хоч колеги по команді намагалися прикрити непристойні жести їхнього одноклубника, однак камери встигли зафільмувати цей момент. Довго спортивні ЗМІ потім критикували емоційні вчинки центрального захисника. А ще запам’ятався патріотичним моментом, коли виступав за грецький “ПАОК”. Тоді після матчу кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Спартака» у москві почув крики у власний бік від місцевих “вболівальників”. На провокацію відповів на цей раз гідно – показав московським фанатам синьо-жовті щитки. Про той день Євген згадує, що ворожі заклики почув, і знав, що руки та пальці ліпше не показувати, бо невідомо, які після цього дисциплінарні санкції будуть. Тому спустив гетри та показав їм прапор України на щитках футболіста з Мелітополя. Яким на полі та після суддівського свистка не був би запальний футболіст – у житті за його вчинками можна зрозуміти, що Євген Хачеріді – максимально справедлива людина. У 2015 в одному з інтерв’ю українець зізнався, що з командою вони підтримують воїнів “АТО”, ідею запрошення військових на футбольні матчі та дуже переживає, щоб війна не дісталася до рідного міста. На жаль, 24 лютого, росіяни розпочали повномасштабну війну та окупували Мелітополь, в якому на той час перебували близькі йому люди. Свою футбольну кар’єру у “воєнному чемпіонаті” Хачеріді спочатку прийняв рішення призупинити, а потім натякнув, що: “я, напевно, вже все”.
