Історія огорнула походження козаків. Сучасні вчені ламають голови над етимологією, теоріями та гіпотезами походження цього феномену у всіх аспектах: від історичного до літературного. Перші згадки слова «козак» у слов’янській літературі датуються 1444 роком, а першу згадку у Західній Європі можна знайти у Генуезькій хроніці 1474 року. Запорізькі ж козаки «засвітилися» у Польській Хроніці 1489 року. Тоді Марцин Бєльський написав про наших пращурів, які були надто активними в морі. Час йшов і волелюбний народ, який являв собою грізну військову силу став неугодним нашому східному «сусіду». У 1764 році, після багаторічної історії великих перемог та поразок, проявів істинної незалежності у боротьбі з великими країнами, формування Гетьманщини, подальшої Руїни та інших історичних подій, що залишилися в історії сучасної України, (зараз ми говоримо суто про запорізьких козаків, незважаючи на різні відгалуження козацтва, які розплодилися Європою), Катерина II своїм указом знищила Військо Запорізьке. Однак накази не поширюються на нас – нащадків незалежних козаків, які готові боротися за свою незалежність і показувати всьому світу свою силу та дух. Історія, так вийшло, циклічна. І сьогодні ми, як і наші пращури, перебуваємо у стані боротьби за незалежність. Тому нам стало цікаво вивчити феномен здоров’я козаків – основи сили та коду нації. Раптом нам є чому повчитися у них та застосувати їхні методики сьогодні. Більше на izaporizhets.com.
Плюси та мінуси минулого
Скажімо прямо – не все, що робили наші пращури близько нам сьогодні. Відразу умовимося, що ми не дотримуємось ідеї побудови патріархального суспільства, а також убивств немовлят та жінок. Давайте спишемо все це на дивні звичаї минулого і будемо черпати з того часу тільки хороше. Просто, знаєте, не можна судити про минуле, не перебуваючи в ньому. Іноді боязно уявити, що про нас думатимуть наші нащадки, коли дізнаються, що ми допустили поширення мавпячої віспи в 2022 році. А наші пращури, до речі, за середньої тривалості життя в Європі у 50 років були довгожителями. Багато козаків доживали до 80 років. У чому запорука здоров’я мешканців Запорізької Січі і що хорошого ми можемо почерпнути з їхнього життя?
Суворий розпорядок та правильне харчування
Для того, щоб зрозуміти такі прості речі, нашим пращурам не потрібні були дорогі wellness курси та особисті фітнес-тренери, які пропонують подібні козацьким методикам за нечувані суми. Судячи з висновків вчених та етнографів, можна скласти приблизний розпорядок дня типового мешканця Запорізької Січі:
Прокидалися наші пращури ще до сходу сонця. Ранкові молитви, загартування і лише потім – початок роботи. Під «роботою» ми маємо на увазі тренування зі зброєю, верхові навчання та інше. Майже половина дня козаків складалася з активної фізичної праці. Кожен день закінчувався трапезою та обов’язковою для всіх вечірньою молитвою.
До речі, щодо трапез. Раціон козаків складався переважно з каш та продуктів, які допомагають організму протистояти різним вірусам – часнику, цибулі, а також корисних трав. Завдяки розташуванню Запорізької Січі, яка омивається величним Дніпром, козаки насичували свій організм фосфором та білком, харчуючись рибою. Для запобігання хворобам добре допомагав природний жир, який можна знайти в салі.
Медицина
Тут козаки, як-то кажуть: «грали на випередження». Раціон продуктів, а також превентивні методи (це не для білоруських карт) служили як зміцнення організму для його готовності у разі захворювання дати відповідь вірусу. Свою зачіску та вуса козаки змащували дьогтем, який був своєрідним антисептиком. Завдяки цьому за всю історію козацтва не було зареєстровано жодної епідемії (це до речі при тому, що в той час на заході гуляла чума).
А якщо хворобі вдавалось вразити тіло козака, то цілителі рекомендували пити якомога більше води. Вода, яку наші пращури отримували з джерельних надр Хортиці мала цілюще значення. Її замовляли та використовували для настоянок, які допомагали виганяти з організму паразитів.
«Лікарі» в Запорізькій Січі поділялися на цілителів та знахарів. Цілителі були практиками і, скажімо так, імпровізували над боротьбою з хворобами, намагаючись відновити здоров’я козака, зробивши його «цілісним» як фізично, так ментально. На відміну від знахарів, які носили в собі медичні знання віків, цілителі спиралися суто на пацієнта та його нинішній стан, що дозволяло вигадати свою систему ліків та лікування.
Крім стандартних на той час методів лікування хвороб, у літописах також можна знайти згадки та незвичайні прояви «медицини». Наприклад, зараз нам відомі випадки лікування хвороб співом. Тут практики намагались підібрати необхідні слова, які на метафізичному рівні могли б допомогти тілу хворого відновитись. Чи допоможе це методика зараз? Не знаю. Якщо слухати, наприклад, російський реп, то твій стан ставитиме тільки гіршим.
На полі бою
Козаки славились своїми вдалими військовими походами на інші території, тому важливо було зберігати здоров’я і на відстані. Тут у хід йшли не лише класичні костоправи, а й багато альтернативних варіантів лікування.
“Костоправство” передавалось династіями. На полі бою користувались тим, що траплялось під руку – палицями, ручками від шабель та іншим, проте незважаючи на речі у використанні які здаються не дуже значними, козацькі практики прославились на всю Європу.
Також на полі бою нерідко застосовували методику акупунктури. Тут, так само як і у випадку з костоправами, доводилось обходитись тим, що було на полі бою. Ножі використовувалися як голки та допомагали знаходити необхідні точки на тілі, які ставили поранених бійців на ноги.
Замість лінз та окулярів, козаки користувались заговореною росою, яку зберігали поряд зі святинями та капали кілька разів на тиждень. А де ви зберігаєте свій «Візін»? Можливо поруч із іконами він стане набагато ефективнішим.
Ментальне здоров’я
У 21 столітті якщо в тебе немає психолога – ти щаслива людина. Купа проблем і негативу, який накочує нас усіх щодня просто вантажить і не дає спокійно жити. А тепер уявіть себе на одну секунду у світі козаків. Завтра ти можеш чимось не сподобатись Речі Посполитій, післязавтра треба воювати зі шведами, а за тиждень тебе одним наказом може заборонити імператриця освіченого абсолютизму. У повсякденній боротьбі за незалежність наші пращури стикалися з не меншим валом проблем, які потрібно було пережити. На допомогу воїнам приходили отамани та характерники, які могли налаштувати козака на бій та допомогти пережити гіркоту втрати побратима. Якщо вивчати процедуру духовного лікування за часів козацтва, можна зробити висновок, що сам процес не особливо відрізнявся від того, що можна пережити сьогодні в кабінеті у психолога.
А загалом, козаки завжди були на позитиві. У піснях та фольклорі був відсутній негатив, а легенди та віра в життя після смерті допомагала їм упевнитися у своєму нескінченному існуванні. Концепція їхньої віри досі не підтверджена нічим, адже скільки б століть не минуло, питання екзистенціалізму залишаються без відповіді, поки ми не зітхнемо востаннє. Але одне сказати можна точно – наші пращури справді залишаються живими до цього дня. Вони знаходяться під нашою шкірою та в наших генах.
