На червень 2021 року МОЗ прозвітувало, що від коронавірусу в Україні загинуло 877 лікарів. Однак були трагічні випадки й без прямого захворювання на недуги. Під час світової пандемії, коли країна була в топах антирейтингу за кількістю захворювань наші земні янголи щодня важко працювали, долаючи не тільки COVID-19, а й психологічну та моральну втому. Цей матеріал присвячений Ользі Гліва — лікарка із Запоріжжя, яка ціною власного життя рятувала людей від коронавірусу, до трагічного дня: чому вирішила працювати медиком, освіта, як дівчина загинула та хто винен — читайте далі на izaporizhets.com.
Чому Ольга хотіла стати лікарем?
Запорізька медикиня народилася 16 грудня 1994 року. З раннього дитинства дівчина мріяла стати — анестезіологом. Вплинуло на це те, що її мати, Антоніна Гліва, майже все своє життя працювала за цією професією. Тому ще з малечку Оля бачила, як ненька працює і захотіла теж лікувати людей, але, Антоніна була проти цього, рекомендувала вибрати більш “мирну спеціальність”. Згодом Ольга Сергіївна все ж, вмовить своїх батьків і здобуде вищу освіту у Запорізькому медичному університеті. А перші професійні кроки у медичній діяльності почала в інтернатурі у міській лікарні. Там досить добре себе проявила, тому вже з серпня 2020 року дебютує одразу у реанімації. Все через те, що старт кар’єри Гліви припав на період масових захворювань у місті та країні на – коронавірус. Всупереч цьому Оля з перших днів активно була залучена у роботі в реанімації Запорізької обласної інфекційної лікарні, куди часто привозили хворих на ковід.
Як вона рятувала життя місцевим?
Ситуація з розгортанням ковіду в Україні вкрай погана. У нашому місті багато захворювань та літальних випадків. В останніх днях жовтня 2021 року керівництво Запорізької обласної інфекційної лікарні прийняло рішення, щодо перенесення реанімації з другого поверху на непристосований до цього перший поверх. Працювати бригади медиків почали на чотири бокси, в кожному з яких поставили по три ліжка. Дівчина розповідала подрузі, що дуже важко працювати — вона відчуває втому від таких навантажень, адже щоденно надходили понад 10-12 нових хворих.
А у листопаді 2021 року Оля зробила тест на коронавірус, який підтвердив захворювання. Згодом, коли дівчина, на її думку, вилікувалася — повернулась на роботу, але наступний місяць працювала з температурою, що викликало надалі пневмонію. Ольга через тиждень оговталась, повноцінний лікарняний не взяла, адже краще за всіх розуміє, що у тих палатах – є люди яким набагато гірше. Крім того, лікарка говорила подрузі, що робота — це частина її життя, і, що лікування людей приносить радість дівчині.
День трагедії: як загинула медикиня?
3 лютого 2021 року. Дівчина приходить на чергову нічну зміну. На роботі крім неї ще три лікарі. З одинадцяти хворих у боксі пізно ввечері одному з трьох стає погано. У пацієнта раптово закінчується кисень у спеціальній для цього масці, завдяки якій можна було дихати. Чергові лікарі взялися робити інтубацію (введення трубки апарату штучної вентиляції легень в трахею). У платі де перебувала Ольга Гліва, колега-анестезіолог Антон та медичний брат Олександр – було лише два виходи: один у так звану чисту зону, до коридору лікарні, інший – у брудну, на ґанок, яким з’єднані усі чотири бокси відділення. Лікарі заходять з чистої сторони у бокси, а уже ходячи між ними, користуються ґанком. Зі слів медбрата Олександра Сімініна, інтубацією пацієнта займалась Ольга. ЇЇ колега, Антон, вирішив піти по інфузомат (пристрій для дозованого введення препаратів хворому), а, Олександр шукав лоток зі стерильними медичними обладнаннями. Коли Антон вже майже заходив у будівлю почув звук вибуху. Далі крики дівчини, швидкий забіг хлопця назад до палати, звідки вже почав виходити чорний дим. Колега-анестезіолог намагався продертися у бокс до Олі та хворих, однак біля дверей чоловіка охопило полум’я — він був у спеціальному захисному костюмі з плівки, який миттєву спалахнув. Вдалося врятуватися тільки тому, що поряд був душ і умивальник, але чорний дим збільшувався, а за ним і вогонь. Медик подумав, що Ольга вже вибігла з пожежі, однак, коли вийшов на вулицю — її там не було. “Хвиля”, як любили називати Ольгу Гліву колеги на роботі (через свою працьовитість) — загинула рятуючи хвору людину від ковіду. Її тіло, як і тіла трьох пацієнтів, які були у палаті, знайдуть пожежники. Решту хворих із реанімації вдалося евакуювати. Її колеги, на щастя, вижили, але не обійшлося без серйозних опіків. На ранок про трагічну загибель Ольги дізнаються її батьки. З новин.
Не прочитаний лист: хто винен у трагедії?
На наступний день після трагічної смерті жінки, запорізькі правоохоронці оголосили про підозру завгоспу лікарні Ігорю Носову: за ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинили до виникнення пожежі та загибелі людей) та ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей). Суд відправив завгоспа під домашній арешт, проте свою провину він не визнав. Крім того, станом на травень 2022 року чоловік повернувся до своєї посади, поки невідомо чи справу довели до суду, якщо так, то йому інкримінують, до 8 років позбавлення волі.
У неформальних спілкуваннях зі ЗМІ керівник стверджує, що не винен, адже трагедія сталася не через нього, а, в першу чергу внаслідок епідемії, як спричинила таку ситуацію, що працівники загинули внаслідок вибуху кисневого балона. Також тоді очільник відзначав, що уряд теж міг поклопотатися цим, як варіант виділити потрібні кошти, щоб запобігти таким не першим трагедіям. Держпраця, яка займається аудитом роботи кисневих систем, у 2020-му з плановою перевіркою до закладу не приходила — через пандемію.
За півтора місяця до загибелі Оля Гліва відсвяткувала свій 26-й день народження. На відео, яке зберегли подруги, вона радіє подарункам, сміється та мріє, що наступний день народження святкуватиме уже у Швейцарії. Лікарка планувала виїзд за кордон ще після закінчення навчання, однак почалась пандемія, у місті було багато хворих — вона вирішила залишитися, допомогти. І, хоч батьки казали дівчині їхати — здійснити давню мрію, але Оля стояла на своєму — “я потрібна тут. Поїду, коли подолаємо пандемію”. В день трагічної смерті на її електронну адресу приходить лист — запрошення на співбесіду у Швейцарію, якого, на жаль, вона вже не прочитає. Ольга Гліва прожила усього 26 років, проте, батьки часто розповідають, що їхня донька в молодому віці вже усвідомлювала багато важливих речей — була дуже мудрою людиною. Понад усе прагнула бути хорошим лікарем, для якого життя пацієнтів на першому місці. За свою відданість праці указом Президента України від 18 червня 2021 року лікарку із Запоріжжя було посмертно нагороджено орденом “За заслуги” III ступеня.
