Особливості мови в Запоріжжі та регіоні

24. July 2021 Valeria Lychovchuk

Битви на грунті мови спілкування, релігії, кольору шкіри і політичних уподобань, здавалося б, повинні давно і міцно зайняти своє місце в товстих фоліантах на дерев'яних книжкових полицях, і виникати тільки в контексті обговорення їх як історичного явища. Адже за минуле сторіччя людство пройшло такий величезний шлях розвитку! Семимильними кроками вперед пішли медицина, фундаментальні науки про природу, отримав подальший розвиток спорт, дала свої плоди науково-технічна революція, в наших умах щільно вкоренилися глобалізація разом з урбанізацією, а також зроблені перші вагомі досягнення на ниві освоєння Космосу. Нікого вже не здивуєш в двадцять першому столітті комерційними польотами космічних туристів, а питання мови і спілкування як і раніше викликають бурхливу реакцію обивателів. Чому так відбувається і яке місце займає Запоріжжя у всій круговерті мовних суперечок? Далі на izaporizhets.

1

Славна історія Запорізького краю

Перш за все, варто відзначити, що місто Запоріжжя стоїть на місці, яке стало буквально легендарним в українській історії після того, як саме на цих скелястих берегах з'явилося і виросло в серйозну військову силу запорізьке козацтво. Численні військові походи через моря і сушу, численні перемоги і не менш численні відважні воїни, які готові були скласти свої голови в битві за сильну, вільну і щасливу українську землю, не дозволяють трактувати їх політичні уподобання двояко: вони абсолютно однозначно були патріотами своєї рідної землі . Однак вітіювата українська історія і неможливість відстояти свою незалежність привели до того, що на досить значний проміжок часу вектор розвитку країни був змінений. Вся територія Південного Сходу сучасної України в звичних нам межах опинилася під впливом східного сусіда в результаті кривавих революційних подій сімнадцятого століття. Нова низка воєн і інших конфліктів послужила причиною того, що і вся решта території нашої країни поступово влилася в імперію і стала розвиватися за іншим сценарієм. Нам, сучасникам, залишається тільки констатувати цей факт, адже що-небудь змінити в ході історичних подій можливим не уявляється, чи не так?

1

Не все те золото, що блищить

Однак ступінь впливу новоствореної імперії Радянського Союзу на міста України була неоднаковою. В силу різних причин (домінуюча серед яких - закономірна для жителів наближених до державного кордону схожість рідної і сусідської мови, своєрідний «суржик») російська мова в містах Запорізької області (перш за все мова йде про обласний центр, а також ряд райцентрів - Мелітополь, Бердянськ, Токмак та інших) поступово витіснила українську як в повсякденному побуті, так і в професійному спілкуванні. Для деякої кількості населених пунктів поменше ще зберігалося явище мовної диглосії (коли в формальній обстановці, наприклад, в школі або на роботі) люди користувалися російською мовою, а вдома в спілкуванні з членами сім'ї знову поверталися до української. Відносно «чисту» українську мову можна було почути в основному в селах (та й то з поправкою на місцевий діалект). Однак загальна тенденція до другої половини двадцятого століття була невтішною для української мови зважаючи на значну поширеність російської в усіх без винятку сферах життя. Незважаючи на те, що українською мовою (за інформацією з відкритих джерел) щорічно видавалися кілька сотень тисяч примірників книг, а в школах вона вивчалася в якості одного з предметів (справедливості заради додамо - часто факультативно), українській мові не дозволяли на правах рівного влитися в суспільне життя Запорізької області.

1

Внутрішні переселенці як мовний чинник

Неабиякою мірою цьому сприяв і той незаперечний факт, що як раз до середини двадцятого століття не тільки народилося і виросло, але і вступило у відносно самостійне життя покоління дітей тих громадян, кого привозили на територію Запорізької області для будівництва ДніпроГЕСу і наших численних заводів з території самої Росії. Для них, а також їх дітей і онуків, спілкуватися російською було природніше, ніж будь-якою іншою, а навколишні цю точку зору часто переймали, не піддаючи конструктивній критиці та осмисленню. Крім того, саме російська мова слугувала інструментом для комунікації всередині самого Радянського Союзу. Проте, дані з відкритих джерел переконливо доводять, що, відповідно до кількох переписів населення, абсолютна більшість запоріжців вважали себе українцями (понад сімдесят відсотків - значний результат!), а інші тридцять були розподілені між іншими національностями. Апогеєм розвитку цього шляху стало надання російській мові на території Запорізької області статусу регіональної (такі епізоди з різним ступенем успішності відзначалися в 2006 і 2012 роках).

1

Новітня історія - нові шляхи

Бурхлива течія середини десятих років двадцять першого століття (зокрема, революційні події) внесли свої корективи в розвиток самосвідомості населення всієї країни. І закономірним результатом таких подій стало поступове відновлення втрачених позицій української мови в усіх сферах суспільного життя країни. Однак уже після того, як певні кроки до зміни ситуації на мовному полі «розстановки сил» були зроблені, в відкритих джерелах з'явилися результати досліджень руху добровольців «Простір Свободи». Вони звертають увагу на те, що, згідно з отриманими результатами, на території Запоріжжя та області все-таки домінує російська мова. Так, лише три відсотки респондентів відповіли, що для домашнього спілкування використовують виключно українську мову, при тому, що шістдесят шість повідомили, що вдома спілкуються виключно російською. Можна сказати, що такі результати є закономірними з огляду на викладене вище, однак саме дослідження проводилося близько п'яти років тому. Тобто можна сподіватися на те, що знаменитий південноукраїнський суржик і спілкування виключно російською поступово будуть замінюватися на інші варіанти комунікації. Крім того, не так давно суд і зовсім позбавив російську мову статусу регіональної, визнавши рішення депутатів нікчемним.

Як би там не було, а прагнення запоріжців отримувати і споживати якісний україномовний контент, цілком вписується в мовну політику країни.