…“Любив, люблю, любитиму, Тебе, мій край вільний.”,— такими авторськими словами запам’ятався нам Микола Хомич. Уродженець Запорізької області все своє життя присвятив творчій справі, ставши видатним письменником й надалі прославляючи рідний регіон не лише в його межах, а й по всій Україні. Більш детально про життєвий та творчий шлях митця, а саме: коли та де народився, освіта, роботи та популярність — читайте далі. Більше на сайті izaporizhets.
З чого почався його шлях?
Микола Хомич Лиходід з’явився на цей світ в непростий воєнний період Другої світової війни в селі Михайлівка, що розташовується у Запорізькій області. Виростав юнак в родині звичайних робітників на радянському підприємстві колективного господарства.
Першу вищу освіту здобув у шістдесятих роках, закінчивши філологічний факультет Запорізького педагогічного інституту, який в сучасні дні ми знаємо як: “ЗНУ”. Паралельно Микола також зробив перші кроки у творчості в рамках вищих літературних курсах при Літературному інституті імені Олександра Горького. Хоч ще до цього моменту — його дебютні вірші вже публікувалися у тогочасних газетах.
Початок кар’єри уродженця нашого краю стався завдяки, як не дивно, віршу під назвою — “Запоріжжя”. Водночас у вищезгаданому періоді київська преса зацікавилась працями запоріжця та опублікувало низку вірші у “Держлітвидаві”. З того моменту про молодого запорізького автора дізнаються за межами нашого регіону.
Становлення кар’єри та вшанування пам’яті
Перспективний запорізький письменник у творчих колах ставав з роками ще більш шанований та успішним. Якось уродженцем нашого краю зацікавився відомий український поет — Максим Рильський. Останній в авторській праці поетичного виділив час на лестощі нашому уродженцю, назвавши його одним з найкращих молодих митців.
Загалом у другій половині двадцятого сторіччя Микола Лиходід докладає багато зусиль і разом з тим отримує потужний результат — успішну кар’єру письменника. Все завдяки таким неймовірним, вдумливим поетичним збіркам, як: “Світ”, “Хортиця”, “Літаки над матерями”, “Столітник”, “Світанкові речитативи”, “Вічний Дніпробуд”, “Криниця і небо”, “Корінь блискавки”, “Передосінній скарб” тощо.
Крім успішної письменницької діяльності Микола Хомич ще займався журналістикою. У Запоріжжі він працював майже у всіх тогочасних газетах, а також очолював обласне літературне об’єднання імені Михайла Гайдабури.
Як в журналістському, так і письменницькому житті Микола Лиходід запам’ятався чесною людиною, яка дуже любить свою маленьку Батьківщину та державу. В більшості працях можна відчути цей протест запоріжця проти радянського панування на його землі та переслідування його колег “по цеху”.
Про Івана Завгороднього — творчий псевдонім уродженця нашого краю, писало чимало видатних поетів того часу, а це: київський поет Павло Тичина, запорізькі митці Петро Ребро та Василь Діденко. З останнім Микола дружив аж до його смерті, попри часткові суперечки, пізніше він присвятив Діденку такі душевні строки: “Друга хочеться. Де ти, друже, Найвірніший на всі літа…”.
За життя запоріжця зробили заступником начальника обласної організації спілки письменників України. В сучасні дні в нашому населеному пункті було презентовано стрічку “Неповторність” присвячену творчому та життєвому шляху Лиходіду. Під егідою поточного заходу зібралися популярні та перспективні сучасні письменники, які читали доробки Миколи. Відтоді також було подану офіційне звернення до місцевої влади аби у Михайлівському районі на честь відомого митця назвали вулицю ім’ям Миколи Лиходіда.
Запорізький письменник пішов з життя ще в період становлення нової української держави, отримавши незалежність у 1991 році. Запоріжець, який був одним з тих культурних діячів, які завжди мріяли про такі “медові часи”, але, у вільному краю українському краю прожив лише два роки.