12 Серпня 2022

Не такий страшний Ковід, як лікування від нього. Реалії «терапії» по-нашому

Related

Як пов’язані одноразові сигарети та бойові дрони

Одноразові сигарети приносять нам багато задоволення і дають можливість...

Пожежі у Запоріжжі. Згадуємо правила безпеки, які ви могли забути

Уроки ОБЖ ніколи не сприймалися в шкільному віці всерйоз....

Як запорізький аеропорт змінювався крізь роки

Після початку повномасштабного вторгнення багато аеропортів України стали мішенню...

Футбольні стадіони Запоріжжя

Неодноразово у своїх статтях ми наголошували, що Запоріжжя –...

Відомі пам’ятники Запоріжжя

Ні для кого не секрет, що вулиці Запоріжжя задовго...

Share

Ситуація із захворюваністю на коронавірус в Україні ніяк не хоче стабілізуватися. Як показують свіжі зведення МОЗ, кількість хворих стабільно перевалює за 9 сотень людей. У Запоріжжі та Запорізькій області кількість лабораторно підтверджених випадків Ковід-19 не росте так стрімко, як в цілому по країні, проте все ж продовжує залишатися досить значною. Тому в обласній інфекційній лікарні не відчувають нестачі в пацієнтах. А от щодо нестачі всього іншого, що для цих пацієнтів необхідно – вже інше питання, пише izaporizhets.com.

На початку весни ми писали про те, що за станом на березень під час підготовки до епідемії коронавирусу інфекційна лікарня, яка мала стати опорною з лікування ковіда на всю багатомільйонну Запорізьку область, не була як слід забезпечена нічим. Пацієнтам, які знаходились на лікуванні з приводу пневмонії, видавали одну медичну маску на весь час перебування в стаціонарі, а також переконливо просили самостійно купувати всі необхідні медикаменти. Також лікарня відчувала серйозні кадрові проблеми.

Ковід не був вироком?

Сьогодні стало відомо про те, що літній пацієнт Запорізької обласної інфекційної лікарні вчора ввечері вчинив самогубство, викинувшись з вікна. Поряд з багатьма організаційно-адміністративними питаннями, якими тепер займуться співробітники поліції, виникають і інші: чому лікування коронавирусу в Україні має таку «якість», що пацієнти воліють звести рахунки з життям? За твердженнями тих, хто проходив лікування від ковіда, більшість препаратів вони змушені були купувати за свій рахунок, а також їм довелося терпіти не найприємніші побутові умови в інфекційному стаціонарі (що в принципі зрозуміло, адже лікарня – не санаторій), проте ж є яка-небудь притомна межа, хоча б в частині санітарних вимог? Чи ні?