Цей вчений із Запорізької області відіграв важливу роль у становленні науки про електрометалургію. Гасик винайшов методи за якими українські промислові підприємства змогли краще працювати завдяки економічній стабільності. Свого часу уродженець запорізького краю був доволі відомим на території Дніпропетровської області. Більше про шлях науковця до успіху та чим він ще запам’ятався – читайте на izaporizhets.com.

Початок та становлення кар’єри

Михайло Іванович Гасик народився 30 червня 1929 року в невеликому поселенні на території Пологівського району Запорізької області. Майбутній відомий вчений після закінчення Другої світової війни вступив до Дніпропетровського металургійного інституту. Там Михайло Гасик здобув диплом і потім почав працювати викладачем. На базі рідного вищого навчального закладу науковець став спочатку кандидатом, а через деякий час і доктором наук. Згодом він здобув звання доцента та професора. У 1973 році уродженець запорізького краю обіймав посаду завідувача кафедри електрометалургії, через одинадцять років став новим деканом Дніпропетровського металургійного інституту. У часи правління Гасика електрометалургійний факультет був єдиним в Україні, тому він притягував студентів не лише з сусідньої Запорізької області, а і з інших регіонів нашої країни.

Наприкінці двадцятого сторіччя Михайло Іванович почав представляти Національну академію наук України. Наукові інтереси Гасика здебільшого походили зі сфери електрометалургії. Вчений із Запорізької області проводив дослідження над спеціальною сталлю, сплавами та феросплавами. Ще дослідника цікавила структура електротермії неорганічних матеріалів, які функціонували по-різному. Михайло Гасик неодноразово мав справу з базовими фізико-хімічними дослідженнями, наприклад, спостереження за високотемпературними процесами в металевих, оксидних системах, що складаються з марганцю, хрому, кремнію, алюмінію тощо.

Талановитий запорізький науковець винаходив ефективні технології рафінування рідких і твердих феросплавів у вакуумі, виплавки високолегованих сталей і сплавів для нафтогазової промисловості, енергетичного та транспортного машинобудування. Чимало його винаходів навіть в сучасні дні експлуатуються на основних промислових підприємствах України.

5 січня 2021 року відомий вчений із Запорізької області помер. Його поховали на батьківщині, а пам’ять про Михайла Гасика присутня як у Запоріжжі, так і у Дніпрі. В останньому місті, де багато років працював уродженець нашого краю, свого часу було встановлено меморіальну дошку на честь вченого.

Монографія робіт та нагороди

Михайло Іванович протягом своєї насиченої наукової кар’єри встиг написати чимало робіт, які сформували його фахову монографію. Загалом йдеться про понад п’ятсот матеріалів, серед яких двадцять чотири монографії та підручники. Він має понад сто вісімдесят авторських свідоцтва та патентів на винаходи. Одними з найвідоміших робіт запорізького вченого є книга на тему “Теория и технология получения ферросплавов”. До слова, кажучи, остання робота була видана у Китайській Народній Республіці, а монографія під назвою “Металургія хрому” — у Сполучених Штатах Америки, де стала досить популярною.

Загалом завдяки, зокрема, вищезгаданим публікаціям Михайло Гасик отримав чимало нагород, відзнак, орденів тощо. Найзнаменитіші нагороди, які він отримував, – це, звичайно, такі, як почесна грамота від Верховної Ради УРСР та звання лауреата Державної премії України в галузі науки та техніки. Також свого часу він був кавалером ордена “За заслуги” ІІІ ступеня та отримав численні наукові відзнаки від національних та іноземних академій наук.