Архітектура Запоріжжя зберігає багато історій. Різні епохи та їхні буремні події сприяли тому, як наразі виглядає місто. Не кожен мешканець задумується над унікальністю будівель, повз які проходить майже кожного дня. Однією з таких споруд є Прибутковий будинок Куржупова, що є справжньою пам’яткою 20 сторіччя. Більше на izaporizhets.com.
Початок будівництва
Розповідь слід розпочати з Івана Куржупова. Тодішні жителі Олександрівська знали його як заможного купця та авторитетну людину. Чоловік займався тим, що будував прибуткові доми в місті, приміщення яких згодом здавав в оренду. На цьому він заробив чималих статків, що на той час сягали близько півмільйона рублів. Бізнес Куржупова процвітав, і йому вдалося навіть обратися до міської думи.
17 травня 1906 року влада Олександрівська розглядала звернення від імені купця щодо зведення двоповерхової цегляної будівлі. Дозвіл було надано, тож вже через рік на розі Олександрівської та Покровської вулиць красувалася новенька споруда. Послуги рантьє мали значну популярність, і такі інвестиції швидко приносили прибуток. Не дивно, що у Куржупова з’являлися конкуренти, такі як відомі підприємці Яків Лящінський та брати Мінаєви. Тож Куржупов старався, аби його нерухомість виділялася якнайкраще серед інших забудовників.
Готова будівля купця завоювала серця містян. Її навіть почали друкувати на поштових листівках з видами тодішнього Запоріжжя. Поміж решти архітектури дім та навколишня територія вирізнялися своїми розмірами. Чималу роль грав і зовнішній вигляд – бордова цегла, фасад з ризалітом та характерні фронтони. Проте, сучасні запоріжці більше не зможуть на власні очі побачити визначні деталі – арка для в’їзду у двір та кулястої форми купол, на жаль, залишилися тільки на старих фотографіях.
Орендарі та подальша доля будівлі
Будинок використовували для різних потреб. Деякий час у ньому навіть працював перший в Олександрівську кінотеатр під назвою «Колізей». Місцева управа також була клієнтом купця. Так, чиновники орендували приміщення для вчительської семінарії. Згодом для неї на подвір’ї звели двоповерховий флігель. У ньому проводилися заняття, облаштували столярний цех, канцелярію, музей та бібліотеку.
Викладацький склад закладу зазвичай становив від 9 до 11 лекторів. Одним з них був Роман Квітка – важлива постать в історії ВНЗ Запоріжжя. На навчання приймали тільки юнаків. Єдиною вимогою для вступу зазначалася наявність свідоцтва про початкову освіту.
У роки національно-визвольних змагань семінарія стала осередком патріотичного руху. Чи не вперше в місті тут почали читати лекції з української мови, літератури та історії, засновувалися катедри з їх вивчення. Учні, які симпатизували Директорії, брали в руки зброю та активно долучалися до боротьби, через що зупинявся навчальний процес.
За червоної влади Прибутковий будинок націоналізували у 1920 році. Ще до того відійшов у засвіти Іван Куржупов. Наразі дім купця занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток наказом Міністерства культури та інформаційної політики України.