Багато відомих міст світу мають свій унікальний символ, завдяки якому їх пізнають у всьому світі. Приміром, для Нью-Йорка це Статуя Свободи, для Парижа – Ейфелева вежа, а Лондона – Біг Бен.
У Запоріжжі також є такий символ, який має в рази багатшу історію, ніж усі інші. Одним із найвідоміших і найпопулярніших символів міста Запоріжжя є 700-річний дуб. Більше на izaporizhets.com.
Згідно з історичною довідкою, саме під цим дубом запорізькі козаки писали свій лист турецькому султанові у відповідь на його ультиматум і заклик здатися.
Незважаючи на те, що вік дуба визначений і налічує понад 700 років, точаться суперечки щодо істинності цієї оцінки. За деякими даними, справжній вік дуба може становити близько 900 років.
Історичний комплекс навколо дуба
700-річний запорізький дуб є основним елементом та центром цілого історичного комплексу. До речі, габарити дуба-старожила дуже вражаючі, сьогодні він має обхват ствола 6,5 метра, діаметр крони – 43 метри, а висоту – 36 метрів.
2001 року було відкрито історичний комплекс, який доповнив тематичну атмосферу навколо дуба. До складу історичного комплексу входять театр козацького бою «Запорізький Спас», де можна побачити захоплюючі історичні вистави, каплиця, встановлена на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а також сувенірний магазин.
Окрім екскурсу до історичного минулого Запорізького регіону, в історичному комплексі, присвяченому 700-річному запорізькому дубу, можна взяти уроки верхової їзди та здійснити кінну прогулянку. Відмінне дозвілля для мешканців великого міста, яким сьогодні є Запоріжжя.
Історичні факти, пов’язані з 700-річним запорізьким дубом
За багатовікову історію запорізького дуба він пережив чимало поколінь, катаклізмів та труднощів.
Як уже згадувалося, саме під цим дубом, за легендою, запорізькі козаки писали свій лист османському султану в XVII столітті, називаючи його «Шайтан Турецький». Також під цим дубом збирав своє військо гетьман Хмельницький для походів у війні за незалежність проти польської шляхти у 1648 році.
700-річний запорізький дуб також пов’язує нас із українською культурою, адже саме біля нього 1843 року Тарас Григорович Шевченко публічно зачитував свою поему «Катерина».
Дивно, але дуб лише дивом зміг дожити до нашого часу, що робить його настільки унікальним. За часів громадянської війни дуб планували знищити махнівці, складно припустити, що ними керувало. А під час Другої світової війни нацисти планували вивезти дуб до Німеччини.
Не надто привітною виявилася для 700-річного запорізького дуба та сучасна історія, адже його двічі вразила блискавка. Вперше у 1996 році, а вдруге – у 2015. І якщо ще у 1970-х роках дуб плодоносив і був у повному своєму розквіті, то вже у 1990-х роках практично повністю висох.
Сьогодні на дубі всього одна жива гілка, яку щосили намагаються зберегти наглядачі. Стійкість дуба підтримують численні розтяжки. Таке швидке в’янення та засихання древнього дерева пов’язують із підняттям ґрунтових вод, але наукового підтвердження така теорія не отримала.