Оновлення в ім'я життя. Екоінвестиції

22. March 2021 Valeria Lychovchuk

Запоріжжя - індустріальне місто, яке практично завжди балансує на грані фолу, якщо мова йде про екологію. Навіть новеньке, але таке звучне слово «екоцид» прижилося у нас, ніби тут і придумане, і на те є свої причини. Далі на izaporizhets.

Проблемний спадок

Перш за все, варто сказати, що промислові підприємства нашого міста були побудовані давним-давно. Безумовно, всі вони закладалися як енергоефективні та сучасні, але технології зробили крок далеко вперед, а Запоріжжя разом зі своїми заводами і всіма сотнями тисяч жителів залишилися в минулому. Вийшов такий собі «шпагат», і кожен день сидіння в такій незручній гімнастичній фігурі приносить керівництву металургійних гігантів нові прибутки, а жителям - нові проблеми. Нерівноцінний обмін, ви не вважаєте? Хоча заводчани і заперечують свою причетність до екоциду, проте доказів своїх слів не пропонують. Та й дим звідкись береться, чи не так?

«Запоріжсталівський» привіт?

1

Особливо наочно і зрозуміло курс керівництва «Запоріжсталі» - одного з провідних забруднювачів атмосфери в нашому місті - стало видно минулого літа, коли запоріжцям стало практично недоступне свіже повітря, причому навіть в тих районах, які раніше славилися своєю чистотою: Бабурці, Осипенківському і Бородинському. З легкої руки мера Володимира Буряка проблема була побачена і озвучена, але далі констатації очевидних фактів (що показово - перед виборами!) і вимог зробити так, щоб підвіконня мера було чисте від сажі після літньої ночі, справа не пішла. А ось у заводчан – навіть дуже. Тому запоріжцям довелося організовувати і проводити мітинги і пікети, щоб їх почули і дали можливість дихати. В принципі, нічого екстраординарного запоріжці і не просили, адже точно такі ж норми містяться і в чинному законодавстві.

А потім, після того, як галочки в бюлетенях були поставлені і результати урочисто підраховані, а градоначальник передбачувано переобраний на другий термін, міськрада стала вважати і мобільну еколабораторію в Запоріжжі зайвою і дуже витратною в утриманні. Куди вже там! Адже навіть на фарбування малих архітектурних форм, для порівняння, в одному тільки Олександрівському районі міста (за інформацією з відкритих джерел) виділили трохи більше сотні тисяч гривень.Отже - не вписалася мобільна лабораторія в побут індустріально-металургійного міста двадцять першого століття!

Кипить робота

1

Однак всесвітній тренд - бути екологічним та споживати усвідомлено - наступає на п'яти заводчанам і тут, в Запоріжжі. І він, на відміну від простих жителів, може переламати ситуацію на свою користь, адже стати нерукопожатним в Європі гранично просто: відкрито ігноруй питання про екологію і вплив свого виробництва на навколишнє середовище, і готово!

Тому власники «Запоріжсталі», яка входить в корпорацію «Метінвест» (найпотужніший і найбільший металургійний комбінат України) відкрито стали впроваджувати на своєму виробництві інновації. Як-не-як, престиж підприємства зобов'язує.

Так, під час проведення Дня технологій і інновацій один з менеджерів вищої ланки заводу повідомив про те, які ж новинки впроваджує його підприємство і з якою метою. Виявилося, що детального обговорення з колегами удостоїлися металургійні технології, пов'язані з контролем параметрів якості під час технологічного процесу. Воно допомагає в значній мірі скоротити витрату пального в процесі виробництва чавуну, не втрачаючи при цьому контролю і керованості. Використовується при цьому штучний інтелект, який самостійно, без участі людини аналізує добру сотню параметрів, з якими працює доменна піч, і видає оператору готовий прогноз за якістю тієї сировини, яку буде отримано через робочу зміну - тобто вісім годин.

Скорочення витрат палива на кожній доменній печі - це звучить оптимістично і обнадійливо для запоріжців, яким доводиться, серед іншого, дихати продуктами згоряння цих тонн палива. Однак ще більш оптимістично прозвучала б обіцянка замінити (це по-перше), а також завжди використовувати (це по-друге) очисні споруди на комбінаті.

Втім, на сайті підприємства є інформація про те, що «Запоріжсталь» стабільно і неухильно дотримується як українського законодавства в природоохоронній сфері, так і міжнародних стандартів в цьому напрямку. Так, зокрема, зазначено, що на підприємстві успішно функціонують такі новинки: модернізована лінія соляно-кислотного травлення, нове газоочисне обладнання на агломашинах, реконструйовані доменні печі. Будемо сподіватися, що «Запоріжсталь» продовжить свою роботу в цьому напрямку!

Дихайте глибше, панове! Абразивним пилом

1

Однак не один вищезгаданий комбінат додає в життя запоріжців неприємних запахів і небезпечних для здоров'я сполук в повітрі. Вельми відомий також, особливо серед жителів Шевченківського району, абразивний комбінат. Протягом декількох років жителі скаржаться на те, що це промислове підприємство стабільно порушує законодавство в екологічній сфері, проте ніякої офіційної реакції немає. Одного разу, правда, один з депутатів все-таки став ініціатором відправки на комбінат спеціальної комісії, однак делегацію чекала невдача: на територію їх не пустили! Ось така mission failed ім'ям депутата вийшла! Як це стало можливо, і з якої причини комісії дали від воріт поворот - розбиратися, судячи з інформації у відкритих джерелах, не стали, в той час, як абразивний комбінат відправив своїх співробітників на простій і зупинив машини. Криза делегацій не надсилає, вона приходить сама.

Асфальтове пекло

1

Ще одним його «колегою», на чиї викиди скаржаться мешканці Запоріжжя, є асфальтобетонний завод. Агресивні речовини, які використовуються в технологічних процесах, докучають запоріжцям своїм нестерпним запахом, особливо в нічний час. Так, жителі Комунарівського і Шевченківського районів вже за допомогою нюху, крутіше, ніж службові вівчарки, визначають, звідки вітер дме, в буквальному сенсі цього слова. Однак, на відміну від того ж «Метінвесту» з його екологічними ініціативами (нехай неповні, але вони є!) ці підприємства стурбовані тим, як утриматися на плаву, і не особливо цікавляться станом повітря за стеклами робочих кабінетів. Відсутність видимих ​​і своєчасних модернізацій протягом досить тривалого періоду часу робить їх таким собі заповідником, парком радянського періоду. Тільки «насолоджуватися» їм змушені запоріжці, без альтернативи і квитків. А жаль.