Запорізький театр. Як усе починалось…

22. February 2021 Yaroslav Sherbak

Чи часто вам доводиться бувати в театрі? Впевнений, що ні. А даремно… Кожному з нас варто відвідати один з кращих театрів країни – Запорізький академічний театр молоді. Ви отримаєте можливість зануритися у світ неперевершеної гри акторів, відчуєте під час перегляду вистав радість, відчай та ще купу різних емоцій. Тож як усе починалось, що було у витоків театру? Чим є театр для його акторів?

За словами Валерії Лютинської, однієї з акторок альма-матер, театр для неї - це частина її життя, це не робота, а покликання, це сенс її життя. До слова, Валерія Лютинська працює в театрі від початку його заснування з 1979 р, їй довелося стати співучасником народження великого колективу, який служить своїм мистецтвом людям, розповідає izaporizhets.

Перша вистава легендарного театру

Першою виставою, яка відбулася 20 листопада 1979 р була прем’єра «Драматичної пісні» за романом О. Островського «Як гартувалась сталь». Ідеєю першої постановки, за задумкою очільника театру заслуженого артиста УРСР Олександра Короля, було бажання героїв змінювати світ навколо себе на краще. Оскільки, кожна молода людина прагне до самовдосконалення та пошуку себе в житті. Саме ця вистава дала поштовх подальшому розвитку театру.  

Сам театр, за словами першого очільника Олександра Короля, був не розвагою, а співрозмовником. Адже, на його думку: «Ми не можемо виховувати молоде покоління лише гаслами і деклараціями, що злітають з вуст акторів. Ми повинні вести за собою юного глядача за допомогою поезії на сцені. Впливати на його настрій, думки, ставлення до життя високою поезією, що окриляє». У такому дусі театр ставив свої перші спектаклі, заглиблюючись у людські душі та порушуючи вічні морально-етичні проблеми. Першими виставами театру стали улюбдрами, трагікомедії, комедії, дитячі музичні вистави. Наприкінці 1980-х років починають ставити твори Вільяма Шекспіра, Антона Чехова, Івана Франка, Самуїла Маршака, лені дитячі казки «Терем Теремок», «Кицькин дім», «Муха-Цокотуха», які своєю добротою та відкритістю виховали не одне покоління запоріжців. За словами артистки Інни Яновської, ставлення до вистав-казок, нічим не відрізнялось у акторів від ставлення до вистав для дорослих.

Жанри та персоналії театру

Основними жанрами, у яких театр ставив свої спектаклі були: Ліни Костенко та інших.  У подальшому театр очолювали Іван Бєлєнький та Олександр Заїка, які стали співучасниками піднесення театру. Важливим також є внесок Миколи Попова, завідуючого музичною частиною і диригента театрального оркестру.

2

У 1988 р театр активно співпрацював з театром міста Оберхаузен (Німеччина), саме на грунті цієї співпраці вийшли вистави «Безіменна зірка»  (режисер В. Денисенко), а також «Добра людина з Сичуані», поставлена німецьким режисером. А в 1994 р театру довелося виступати в Угорщині, зі спектаклем «Мауглі». Чудова гра акторів не залишила нікого байдужим.

У подальшому театр неодноразово отримував свої винагороди та заслужене визнання. Театрознавці відзначали надзвичайно високий рівень колективу та його прагнення до пошуку нових форм сценічної гри. Тому театр заслужено посідає виняткове місце серед театрів України і продовжує радувати своїми виступами все нові й нові покоління українців…