Схоже, в Україні розгортається чергова навколомедична драма. Не встигли вщухнути суперечки з приводу того, потрібна чи ні країні медична реформа, особливо така і зараз, прямо в розпал епідемії коронавірусу, як сталося щось, що перевернуло з ніг на голову злагоджений хід впровадження змін. Далі на izaporizhets.
Добре слово і лікарю приємно
Як відомо, президент України Володимир Зеленський вчора, 4 травня, висловився проти подальшого здійснення реформи медицини в чинній редакції, оскільки це, як очевидно, призведе до численних звільнень медперсоналу і смертей простих жителів країни. Дивно, звичайно, що всі минулі місяці, коли ще залишався якийсь «простір для маневру» і другий етап реформи не вступив в свої права, про те ж саме говорили всі, хто був хоч трохи «в темі»: і рядові медики, і головні лікарі, і громадські активісти (особливо опозиційні обом постмайдановським владам), і журналісти, і навіть окремі представники політичного істеблішменту. Але їм не вдалося те, що з легкістю вийшло у коронавіруса: в країні нарешті почали звертати увагу на причини смерті українців і рівень медицини в Україні.
Глибина падіння
Відкриття виявилися настільки неприємними (і це ще дуже м’яко сказано), що шокували, по всій видимості, навіть впевнених в собі чиновників. Масові звільнення і закриття лікарень, тисячі неприкаяних пацієнтів, багатомісячні черги на рутинні операції і відсутність доступної невідкладної допомоги. Все це було більш ніж очевидно, але, як бачимо, функція навіть короткострокового прогнозування виявилася недоступною багатьом людям, хто ставив свої підписи під текстом реформи. Жителям країни, проте, довелося жити з цим, незалежно від їх бажань, можливостей і політичних уподобань.
Реформували, та не виреформували
У Запоріжжі особливо «голосно» проходить реформа протитуберкульозної служби. Пов’язано це, в основному, з тим, що наше місто стабільно лідирує в ТОП найбільш неблагополучних по туберкульозній інфекції міст України. Саме Запоріжжя займає сумне перше місце по захворюваності на туберкульоз серед дітей. Саме ми регулярно входимо в трійку лідерів по дорослим хворим. Крім того, в Запоріжжі і області тільки за 2020 рік зареєстровано кілька дитячих смертей саме від туберкульозу. І це, нагадаю, в 21 столітті! При цьому медична реформа залізними катками пройшлася саме по мережі протитуберкульозних установ міста та області. Кількома роками раніше у нас вже були закриті повністю кілька міських диспансерів, проте навантаження на решту хоч і збільшилося, але в цілому було посильним. Тепер же з чотирьох диспансерів, що залишилися в Запоріжжі, закрили три (і це не рахуючи тих, які вже ніколи не приймуть пацієнтів в області), а в єдиному, що залишився, – обласному протитуберкульозному диспансері на Павло-Кічкасі, скоротили ліжка більш ніж в два рази. Навряд чи це можна назвати турботою про пацієнтів, їхні родини, і жителів міста і області. Передаючи пацієнтів з відкритою формою туберкульозу наспіх перенавченим терапевтам, яких тепер голосно назвали сімейними лікарями, реформатори про МОЗу промовчали (або випадково забули), що туберкульоз тому вважався чумою 19-20 століття і основною причиною смерті дитячого та працездатного населення в дорадянській Україні, що він надзвичайно заразний. І що один хворий на туберкульоз з безневинним на перший погляд легким покахикуванням здатний заразити, за різними даними, від двох до десяти здорових людей. І ці дані – з урахуванням того, що такий хворий виявляється завдяки регулярному скринінгу (привіт, флюорографія і реакція Манту у дітей) і потрапляє на лікування вчасно. Тобто тоді, коли його самого ще можна вилікувати, і всі сусіди-родичі-колеги ще не злягли з сухотами (а так називали туберкульоз не дарма). Тепер же, в результаті тимчасової і виборчої амнезії, що випадково спіткала всіх чиновників МОЗ, ці хворі будуть спокійно сидіти в чергах під лікарськими кабінетами в звичайних поліклініках, і замість масової флюорографії населенню буде запропоновано просто заповнити опитувальник. Кашляєте, або ні? Температура піднімається іноді? А хто ж її знає, правда? Адже при початкових стадіях туберкульозу температура рідко підвищується серйозно і помітно, тому і уваги ніхто не звертає. Галочка в опитувальник – і у своїх справах.
Грошей немає, але ви … тримайтеся
Чимало цікавого приготувала реформа і лікарям. Крім масових скорочень грамотних, досвідчених фахівців, які дійсно вміють діагностувати і лікувати, їм належить отримувати мізерну заробітну плату замість обіцяних десятків тисяч, та й ту із затримками. Наприклад, співробітникам все того ж обласного протитуберкульозного диспансеру, зарплату не тільки стали значно затримувати, а й видавати частинами. Камбек в 90-ті виходить, не інакше.
Також цікава доля психлікарень і їх пацієнтів, а також підстанцій швидкої допомоги, які забезпечують безперебійну роботу екстреної служби навіть в цей нелегкий «коронавірусний» час. Часто – на голому ентузіазмі, оскільки обіцяні надбавки прийшли в якомусь абсолютно сміховинному розмірі. Назвати це гідною оплатою за ризик і професіоналізм язик не повернеться.
Хто головніший – міністр чи президент?
Президент Володимир Зеленський звернув свою увагу на катастрофу, що відбувається прямо у нього під носом, і оголосив про це привселюдно. Навіть пообіцяв вжити заходів. Однак не повідомив, що робити з сотнями лікарень, вже місяць як закритими, тисячами лікарів, що вже як мінімум півтора місяця сидять без зарплати, оскільки виявилися зайвими в цій країні і їх просто звільнили, а також десяткам тисяч пацієнтів (особливо в сільській місцевості), які втратили доступ до якісної і матеріально доступної медицини. Але, не встиг він це сказати, а міністр охорони здоров’я на наступний день вже клянеться медреформі у вірності, обіцяючи все продовжити, тільки трохи підкоригувавши. Хоч, як свідчить стара народна мудрість, скільки «Жигулі» не тюнингуй, а «Мерседес» все-одно не вийде.
