Практично вся Запорізька область перебуває під окупацією російських військ. Ворог намагається захопити населені пункти, якщо в нього це не виходить, він просто все нищить. Місто Гуляйполе також розташоване на лінії фронту. Сто років тому тут теж точилися бой. На цій території отаман Нестор Махно створив свою «Вільну територію», яка була анархічною. Тобто Махно намагався створити вільну країну, пише izaporizhets.com.
У Гуляйполі в 1917-1920 роках був партизанський рух. Це містечко вважалося столицею вільної влади, де хазяйнував анархіст та революціонер Нестор Махно.
Вперше революційна діяльність Махна сколихнула Гуляйполе у 1917 році. Він вісім років був на каторзі в Москві, після чого він повернувся на Батьківщину, де почав будувати анархічний комунізм.
Революційна діяльність Нестора Махна
Вперше маленьке провінційне Гуляйполе сколихнула революційна діяльність Нестора Махна весною 1917 року. Після восьми років каторги в Москві син місцевого багатодітного селянина повернувся на батьківщину і почав будувати тут анархічний комунізм. Головним завданням революціонера була підтримка селян у Гуляйполі. Він обіцяв їм надати землі, аби вони могли самостійно ними розпоряджатися. Селяни отримували на місцях максимальну владу та утворювали добровільні сільськогосподарські комуни. Усю землю, яку мали поміщики, зброю та майно віддавали на благо населення. Усі нагальні питання громади повинні були вирішувати самостійно, без залучення чиновників. Жодного уряду Гуляйполе не визнавало над собою. Крім того, на територіях, де панував анархізм, міліція не мала права карати людей.
Партизанське військо Гуляйполя
Нестор Махно створив партизанське військо, яке називали «Чорною гвардією», до нього входили місцеві жителі та всіх тих, хто хотів боротися за свободу.
Для успішних вилазок махновці почали застосовувати тачанки. Вони ставили кулемет на віз, завдяки цьому могли швидко переміщатися з одного місця на інше. Район дій “вільного війська” був значний – від Азовського узбережжя, Запоріжжя до Донбасу і Харківщини.
Махновці постійно протистояли військам Центральної Ради, німецько-австрійському експедиційному корпусу, Гетьманату. Це робили разом з більшовиками. Вони постійно обіцяли Махно підтримку, надання мало не автономії Гуляйпільщинні. Але все це було лише на словах. Коли махновці допомогли «червоній» армії знищити «білих», то більшовики вдарили в спину армії Нестора та оголосили на них полювання. Тому партизани були змушенні воювати ще й проти більшовиків. Проте, сили були не рівними. Червоноармійці продовжували прочісувати території на околицях Гуляйполя, в пошуках «ворогів радянської влади».
Махна поранили, але йому вдалося втекти до Європи, де поневірявся різними країнами, публічно критикував СРСР, потім осів в Парижі. Де і помер 1934 року від тривалої хвороби.
Вільне Гуляйполе стало звичайним радянським містом. Через деякий час тут з’явилися аграрні підприємства, п’ятиповерхівки, ринки, збереглися старовинні будівлі.
У 2009 році у місті встановили пам’ятник отаману Нестору Махно. Також говорили про те, аби забрати прах революціонера з Франції до України.
У анархічній системі Махна вбачали зародки децентралізації. У 2016 році створили Гуляйпільську ОТГ, яка складається з 30 сіл.
